У 1920-х роках ХХ століття молодий учитель малювання, прикладного мистецтва, креслення, трудового навчання та каліграфії Георгій Косміаді вибудував свою систему навчання рівненських школярів. Учні першого класу створювали елементи орнаментів та компонували їх за власним порядком. З другого класу вчитель вводив до творчості зображення природних мотивів — звірів, птахів, квітів, фрукти. У третьому класі діти вивчали кольори, можливості фарби, використовували підручні матеріали у творчості. У четвертому класі був акцент на форму предмета. У старших класах вчилися зображати предмети в русі.
«Стоїть на європейському рівні»
Польський історик, етнограф, бібліограф Олександр Прусевич, знавець та дослідник історії Поділля та Волині, у 1923 році писав: «Те, що у Польщі подібного вчителя, як професор з Рівного, взагалі немає, що він стоїть на європейському рівні — цього не потрібно навіть пояснювати. Я вважаю, що було б великою помилкою розглядати його надзвичайні здібності тільки на рівні Рівного. Професор міг би навчати і майбутніх вчителів малювання, графіки, де потрібне збудження індивідуальної творчості. Ім’я цього педагога — Єжи Косміаді».
Георгій (Єжи) Косміаді — надзвичайно яскрава творча особистість Рівного початку ХХ століття. Він був одночасно прекрасним художником, талановитим педагогом, режисером, актором, театральним декоратором та організатором мистецького об’єднання «Естетичний Гурток».
Гурток — старт для талановитих
У 1918 році Косміаді організовує свій перший Естетичний гурток при Рівненському комерційному училищі (або Рівненській торговельній школі). А в лютому 1919 року був розроблений та затверджений його статут. Головна мета гуртка полягала у тому, щоби поширювати та розвивати серед учнів естетичні та етичні знання.
Ці завдання Естетичний гурток вирішував, організовуючи виставки, художні читання, реферати, бесіди на культурні теми, концерти, художні вечори, вистави, виставки. У 1922 році було проведено цикл вечорів-бесід, присвячених театру, поезії, музиці, сучасному живопису. Естетичний гурток мав структуру, яка складалася з окремих секцій: вільного малювання, сольного співу, інструментальної музики, художнього читання, пластичної гімнастики, живопису та прикладного мистецтва, драматичної секції. А членами гуртка, який, до речі, мав власну печатку, могли бути не тільки учні, але й вчителі.
Виставкова діяльність гуртка — окрема історія. Щороку навесні Естетичний гурток організовував виставки картин та мистецьких робіт учнів усіх навчальних закладів Рівного. Рівненська газета «Волинське слово» 28 квітня 1922 року писала: «…Виставка показала, яких успіхів можна досягти, вміючи передавати любов до мистецтва учням, частина з яких ще зовсім діти… Акварелі з натури, виконані старшою групою, настільки гарні, що не віриться, що це роботи учнів, які приділяють малюванню лише дві години на тиждень. Звичайно, все це можна приписати лише невтомній енергії і особливому таланту керівника Естетичного гуртка художника Г. Косміаді».
Домігся вчитель, аби роботи учнів потрапили до Краківської Академії мистецтв. Ректор Академії 14 липня 1922 року писав, що «Роботи учнів Торгівельної школи та Державної гімназії у Рівному виконані під керівництвом п. Георгія Косміаді, які ми мали можливість оглянути, вказують, яких високих результатів можна досягнути за умови вмілого художнього керівництва, енергії, захопленні мистецтвом, а також при великій обізнаності дитячої душі, яку п. Косміаді, без сумніву, вкладає у свою працю.
Результат цієї діяльності є дуже позитивним з художньої точки зору, і потрібно вказати, що при кращому забезпеченні вищеназваних шкіл навчальними посібниками, такими як добрі видання та приклади нашого прикладного мистецтва і народної творчості, можна було б розгорнути обсяг робіт та досягнути більших результатів, пов’язаних з польською культурою і які б всебічно визначили завдання розвитку здібностей дітей в галузі образотворчого мистецтва…».
Пізніше були учнівські виставки у Варшаві та Парижі.
Учні Косміаді стали всесвітньо відомими художниками
Саме цей гурток став своєрідним стартом для двох учнів Георгія Косміаді, які стали всесвітньо відомими художниками. Українець Андронік Симончук та поляк Чеслав Кур’ятто продовжили своє професійне життя у живописі. Кожен по-своєму.
Андронік Симончук народився у селі Дворець, на околиці Рівного у 1917 році. Навчався в Українській приватній гімназії на вулиці Галлера (тепер вулиця 16 Липня). Був членом гімназійної управи. Одного разу Андронік Симончук виголосив реферат про ощадливе ставлення до грошей, демонструючи під час виступу ілюстрації, які виконали учні «малярських студій».
В Українській приватній гімназії викладав малювання Георгій Косміаді, який виокремив Андроніка як дуже здібного до малювання учня. В місцевій газеті «Нова доба» від 17 травня 1936 року була розміщена стаття під назвою «Мистецька виставка в Українській Гімназії в Рівному»:
«6 травня в гімназійному помешканні директор Я. Бичковський відкрив гарною промовою ще не бувалу в Рівному виставу образів і праць «Художньої студії Р. У. Г. (Рівненської української гімназії). Після промови п. директора виступив з коротенькою промовою артист-маляр Ю. Косміаді, під проводом якого влаштовано виставу. Один із старших учнів висловив від студії подяку Ю. Косміаді, як доброму вчителеві, й підніс йому на спомин, під спів «Многая літа», альбом.
Усіяні образами й іншими мистецькими працями стіни трьох кімнат студії були яскравим доказом відданої праці Ю. Косміаді над своїми учнями, серед яких поки що виявили вже малярські здібности: А. Симончук, що подає надію на доброго пейзажиста, Тершель і С. Кисіль, що подають надію на не злих портретистів… Ввечорі відбулася академія. Учень А. Степанчук виголосив реферат про творчість артиста-маляра Глущука, учениця В. Сіверська — про арт. малярку Кульчицьку і А. Симончук — про арт-маляра Грищенка…».
У 20 років, 1937 року, Симончук вступив до Варшавської академії мистецтв. Пізніше переїхав до Рівного, де малював та займався перекладами. На початку 1944 року, перед приходом совєтів, покинув місто, доїхав до Гамбурга. Заробляв, малюючи ескізи та кресленням. Пізніше переїхав до Аргентини на запрошення кузена. А згодом разом з іншими українськими емігрантами виїхав до Нью-Йорка, де також малював.
Післявоєнна творчість художника мало відома рівненським історикам, на жаль.
У 2015 році у Рівненському краєзнавчому музеї демонструвалася виставка робіт Андроніка Симочука «Таємниця старої валізи». Виявляється у фондах Рівненського краєзнавчого музею все ж зберігаються роботи рівненського художника Андроніка Симончука.
«Кур’ятто (Kuryatto) Чеслав, 14.07.1903 р.н., проживає в Рівному, на вулиці Словацького 5, artysta-malarz (художник) з Катовіце» — цей короткий пост на фейсбуці, власне, надихнув мене до написання цієї статті про рівненських художників. Роботи художника Чеслава Кур’ятто досі час від часу демонструються у Польщі, оскільки після війни він опинився в цій країні. Навіть на одному з сучасних інтернет-аукціонів я знайшла декілька картин Чеслава Кур’ятто, оцінених у 2200 злотих кожна (рівноцінно 23 тис. гривень).
Архівний документ Рівненського повітового староства (зберігається у ДАРО) свідчить про «отримання польського громадянства Чеславом Кур’ятто, 14 липня 1903 р.н., народженого в Курчицях Звягельського повіту на Волині. Син Олександра Кур’ятто і Розалії з Добровольських».
Дітей у родині було аж п’ятеро. Батько помер коли старшому Чеславу було 8 років. Мама сподівалася на допомогу старшого сина. Ось чому він ще в ранньому віці почав продавати мальовані ним портрети та пейзажі.
14 квітня 1924 року засвідчив, що «бажає стати громадянином Польщі і зрікається російського громадянства. Цим документом засвідчуємо, що п. Кур’ятто надав докази, що він є польського походження…».
Чеслав Кур’ятто був ще одним учнем Косміаді, який виокремив його як хорошого портретиста. Хоча польські довідкові видання не вказують на перебування молодого Чеслава у Рівному, однак деякий час він тут був та отримав польське громадянство, познайомився з Георгієм Косміаді.
Рівненська місцева преса 1920-1930-х рр. вказує на те, що молодий художник активно виставлявся на рівненських артистичних майданчиках. Зокрема, газета «Волинське слово» від 26 квітня 1922 року писала про чергову щорічну виставку, організовану Г. Косміаді 14–20 квітня у приміщенні Рівненського Комерційного училища на вулиці Шосовій, 38:
«20 квітня завершилася виставка картин, малюнків, художніх килимів, старовинних та рідкісних монет, яка була влаштована Естетичним гуртком при Рівненському комерційному училищі… Говорячи про картини, пальму першості необхідно надати п. Косміаді. Його «Кавказький хребет», «Мотиви замку князів Любомирських», «Палац барона Штейнгеля» та натюрморти з квітами — поза конкуренцією. З інших картин вирізняються роботи молодого художника Кур’ятто, місцевого уродженця, учня п. Косміаді, який нині вчиться у Варшавській академії мистецтв…».
Чеслав Кур’ятто вчився у Тадеуша Прушковського у Варшавській академії мистецтв. Пізніше відслужив у війську та отримав звання старшого курсанта. Шукаючи роботу, 1931 року приїхав до Катовіц та того ж року одружився з Леонією Дзевіцькою.
Оселився у польському містечку Вісла, побудував будинок та активно працював у жанрі портрета і пейзажу. Був майстром світла та тіні. Створив близько 2000 відомих робіт, які зберігаються переважно у приватних колекціях. Місцевий музей має більше ста робіт художника. Помер у повній творчій робочій силі у 1951 році. Вулиця Вісли, на якій жив художник, має тепер його ім’я.
У фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею зберігається єдина робота Чеслава Кур’ятто — «Невідома» 1937 року, яка була представлена на загал завдяки проєкту Олександра Харвата та Миколи Бендюка «Ренесанс образів» у 2020 році. Поруч з картиною та в образі невідомої — старший науковий співробітник музею Олена Семенович.
Одного разу Почесна рівнянка Надія Косміаді згадувала: «Мій батько був не просто художником, який створював картини, а найперше — вчителем для інших. Учити дітей малюванню було його захопленням і натхненням».
Олена ГУМІНСЬКА, завідувачка відділу краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки
Джерела:
- ДАРО Ф-30, оп.2, спр.382
- Георгій Косміаді: життя і творчість у документах. Збірник документів у 2-х томах. Т.1. Рівне: ПП ДМ,2009. — 304 с.
- Доброчинська В. А. Рівненська українська гімназія (1923-1939). — 224. — Рівне. 2016
- Ренесанс образів. Каталог. — с.19
- https://zn.ua/personalities/voyna-gremit-a-on-risuet-_.html
- https://desa.art.pl/index.php?pozycja=29255
- https://wiadomosci.ox.pl/czeslaw-kuryatto-malarstwo,79499
- https://www.odkrywcywisly.pl/odkrywcy/czeslaw-kuryatto:
- http://prostir.museum/ua/post/35137
- https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/22/28.pdf
- https://pl.wikipedia.org/wiki/Czes%C5%82aw_Kuryatto
- https://zwrot.cz/2021/02/swiat-widziany-alla-prima/
