У Хоролі провели в останню путь загиблого Захисника України
Сьогодні хорольці прийшли на скорботну площу Тараса Шевченка попрощатися з молодим Героєм — Володимиром Качаненком. Тіло солдата-піхотинця хорольське земляцтво та чисельне студентство ВСП «Хорольський фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» зустрічали навколішки «живим коридором» пошани й слави.
Про це повідомили в Хорольській міській раді.
Володимир Олександрович Качаненко народився 22 жовтня 1999 року в м. Хоролі. Був єдиним сином у сімʼї, виховувався у ДНЗ «Яблунька» (яслах-садку) та навчався в Хорольській гімназії. У вересні 2014 року став студентом Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії. У червні 2018 року отримав диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва» та за кваліфікацією «Технік-механік». Додатково отримав водійські права, освоїв слюсарну справу з ремонту автомобілів та машиніста-тракториста. У 2020 році закінчив Полтавську державну аграрну академію та отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Агроінженерія». Продовжив навчання в академії й у 2021 році захистив диплом магістра, за цією ж спеціальністю.
Трудову діяльність розпочав за професією на посаді дорожнього робітника в представництві дочірнього підприємства турецького будівельно-підрядного транспортно-промислового акціонерного товариства «Онур Таахют». Згодом працював на посаді водія автотранспортних засобів.
На початку грудня 2022 року вирішив захищати Україну від російського окупанта. Мобілізований через перший відділ Лубенського РТЦК та СП, а 24 грудня 2022 року зарахований у списки військової частини в складі 63 ОМБр за контрактом. Першу навчально-бойову підготовку пройшов на базі Яворівського військового полігону. Спочатку солдат служив на посаді оператора БпЛА, потім – водієм-електриком в роті ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем, через деякий час – оператором 3 танкової роти танкового батальйону, стрільцем 52 окремого стрілецького батальйону.
У вересні 2023 року пройшов навчання на базі 190-го навчального центру в складі Житомирського військового інституту. За результатами успішно складених комплексних іспитів Володимир став оператором безпілотних авіаційних комплексів коптерного типу «Vampire». Деякий час проходив навчання особового складу на Дніпропетровщині. У січні 2024 року пройшов навчальні курси в Києві за напрямком «Оперування FPV дронами». Окрім того, успішно освоїв базові навички пілотування, налаштування та ремонту квадрокоптерів типу FPV.
Захисник пройшов найзапекліші лінії бойового зіткнення з ворогом поблизу населених пунктів Донецької області: Лиман, Торське, Краматорськ та інші. За сумлінне та зразкове виконання військових обовʼязків, мужність і героїзм, проявлені в ході протистояння збройній агресії рф, у жовтні 2024 року Володимира відзначено Грамотою комбрига.
25 лютого 2025 року боєць отримав тяжке поранення в голову в результаті ворожого танкового обстрілу. Володимир тримав оборону під шаленим натиском ворожих окупантів поблизу с. Торське Краматорського району Донецької області. Поранений воїн спершу був доставлений у стабілізаційний пункт. Далі лікарі боролися за його життя в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Іллі Мечникова, Київському військовому госпіталі, Тернопільській обласній клінічній лікарні. Довгий час молодий Захисник перебував у комі, так і не приходячи у свідомість. Лікарі КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради Тернопільської області робили все можливе для його порятунку, проте 11 квітня 2025 року серце Героя зупинилося в лікарняних палатах. Йому тепер назавжди 25…
Вічна світла пам’ять Герою!
