Василь Симоненко – Ти знаєш, що ти – людина: літературний аналіз та проблематика твору

Поезія «Ти знаєш, що ти – людина» – це про призначення людини на землі. Гортайте нижче, щоб проаналізувати вірш українського поета, дізнатися його тему, ідею, основну думку, жанр, художні засоби тощо.

Найголовніше завдання кожної людини – відповісти собі на питання, яке містить назва вірша Василя Симоненка.

Текст вірша «Ти знаєш, що ти – людина»

Ти знаєш, що ти – людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

Літературний паспорт вірша «Ти знаєш, що ти – людина»

  • Автор: Василь Симоненко
  • Рік написання: 16 листопада 1962 року
  • Збірка: «Земне тяжіння»
  • Жанр: ліричний вірш
  • Рід літератури: філософська лірика
  • Напрям: модернізм
  • Течія: неоромантизм
  • Римування: перехресне з паралельним
  • Віршовий розмір: шестистопний ямб
  • Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.
  • Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
  • Основна думка: кожна людина неповторна.
  • Провідний мотив: справедливість, життєздатність, самоповага. Через ці мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади.
  • Композиція. Поезія починається з риторичних запитань, після чого автор пояснює про сенс життя і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Симоненко наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.

Поет у поезії «Ти знаєш, що ти – людина» розкрив місію людини на землі: творити добро, жити за законами моралі, поважати й цінувати неповторність людської особистості.

Художні засоби вірша «Ти знаєш, що ти – людина»

  • Повтори: Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні.
  • Риторичні запитання: «Ти знаєш, що ти – людина?», «Ти знаєш про це чи ні?»
  • Риторичний оклик: «Гляди ж не проспи!»
  • Епітети: «люди – добрі, ласкаві й злі», «усмішка, мука – єдина».

Проблематика вірша «Ти знаєш, що ти – людина»

  • людина і суспільство (призначення людини на землі);
  • індивідуальність кожної людини;
  • швидкоплинність часу і життя.

Василь Симоненко звертається до читачів із проханням жити повно, цінувати кожен день, закликаючи:

  • «І жити спішити треба»
  • «Кохати спішити треба»
  • «Гляди ж не проспи!»

Слухайте «Ти знаєш, що ти – людина» у виконанні SPIV BRATIV

Новини України