Віртуальне засідання Ради Україна–НАТО. Фото: nato.int–
9-11 липня у Вашингтоні відбудеться саміт лідерів країн Північноатлантичного альянсу. Напередодні Генеральний секретар організації Єнс Столтенберг заявив, що цей саміт буде «можливістю ухвалити рішення, які матимуть значення для майбутнього одного мільярда людей в Європі та Північній Америці». У чому особливості майбутнього Вашингтонського саміту і яких рішень варто очікувати на користь України — у матеріалі «Новин Донбасу».
Історія у 75 років
Саміт у Вашингтоні присвячений знаковій даті — 75-річчю НАТО. Північноатлантичний альянс, який за правом вважається найпотужнішим військово-політичним союзом у світі, заснували 4 квітня 1949 року. 12 країн — Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Велика Британія і США — уклали у Вашингтоні Північноатлантичний договір.
До сьогодні блок розширився майже втричі. Альянс об’єднує країни Європи та Північної Америки в єдину систему колективної безпеки.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг у Києві, 29 квітня 2024 року. Фото: ОПУ
Уперше розширення НАТО відбулося 1952 року з приєднанням Греції та Туреччини. Останньою, у березні поточного року, приєдналася Швеція.
Майбутній саміт буде зосереджений на відповіді Альянсу на ескалацію глобальних загроз миру і демократії. Особливу увагу приділять вторгненню Росії в Україну. Також одне з ключових питань, яке обговорюватимуть — збільшення оборонного виробництва країн-учасниць і підтвердження зобов’язань членів Альянсу щодо військової готовності та захисту всієї території НАТО. Крім того, предметом обговорення стануть нові загрози на Близькому Сході, зокрема війна Ізраїлю та ХАМАС у секторі Газу.
НАТО+: хто прибуде на саміт?
З нагоди 75-річчя Альянсу у Вашингтоні зберуться лідери 32 країн НАТО. Також запрошені глави МЗС 35 країн-партнерів, які не входять до блоку. Йдеться про Ізраїль, Єгипет, Йорданію, Катар, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) та інші.
Участь у зустрічі візьме і Президент України Володимир Зеленський. Напередодні в інтерв’ю Bloomberg він поділився своїми очікуваннями від саміту. Зеленський акцентував, що Україна хотіла б запрошення щодо вступу до Альянсу, але знає, що поки цього не отримає.
Володимир Зеленський та Єнс Столтенберг. Фото: ОПУ
«Я дуже хотів би, щоб цей саміт був успішним для всіх союзників. Для України — це платформа Patriot. Друге — це приєднання більшої кількості країн щодо безпеки України. Третє — те, що сьогодні ми б хотіли [побачити] потужні кроки від США», — зазначив Зеленський.
Від Бухареста до Вашингтона — від «дверей» до «мосту»
У 1997 році НАТО та Україна уклали Хартію про особливе партнерство задля поглиблення своїх відносин. Хартія заснувала Комісію Україна — НАТО як головний орган, відповідальний за розвиток відносин і напрямок спільної діяльності. У липні 2023 року на саміті у Вільнюсі орган замінили на Раду Україна–НАТО, новий спільний орган, у якому члени Альянсу та Україна виступають як рівноправні учасники з метою просування політичного діалогу, взаємодії, співробітництва та прагнення до членства.
У 2008-му на саміті в Бухаресті Україна мала реальний шанс отримати план дій щодо членства (ПДЧ) у блоці. Однак рішення, як і щодо Грузії, заблокували деякі члени Альянсу, зокрема Франція та Німеччина. Але обидві держави запевнили: вони будуть в Альянсі.
Протягом наступних років про перспективу вступу України здебільшого говорили, вживаючи вже відоме всім формулювання: «двері» НАТО відчинені. Тепер на саміті у Вашингтоні лідери Альянсу хочуть побудувати «міст», який наблизить Україну до членства у військово-політичному блоці.
Пошук формулювань
Як заявив заступник помічника Держсекретаря США у справах Європи та Євразії Дуглас Джонс, Київ отримає «конкретні шляхи для якнайшвидшого вступу до НАТО». За його словами, у підсумковій декларації буде підтверджено, що Україна стане членом Альянсу, проте конкретне формулювання ще узгоджується.
Україна може стати 33-м членом НАТО. Прапори України та НАТО. Фото: ОПУ
За словами керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, у НАТО шукають нові формули, і для них це теж певною мірою новаторство: як не відштовхнути нашу державу і надати змогу співпрацювати з Альянсом, будучи фактично повноправним членом Альянсу, але без статті п’ять, яка гарантує право на колективну самооборону.
«Завдання із зірочкою, як то кажуть. При цьому зазначається, що нам потрібно боротися з корупцією. Є вимоги, які Альянс ставитиме. Я думаю, що це правильно і справедливо. Ми будемо їх виконувати в межах річних програм», — зазначив експерт.
Мусієнко акцентував, що на шляху України до НАТО має бути взаємна допомога.
«Альянс має нам дати чіткі перспективи щодо членства. А ми, звісно ж, виконуватимемо домашнє завдання. У принципі, що і робиться. Але забезпечити повною мірою реформу армії, яка воює, теж непросто», — сказав Мусієнко.
Запрошення про вступ України до НАТО реальне?
Багато експертів, дипломатів, політиків єдині в думці: на політичне запрошення до членства в Альянсі на цьому саміті сподіватися не варто. Однак очікується, що в підсумковій декларації формулювання про інтеграцію України все ж пролунає.
Генсек Єнс Столтенберг в одному з інтерв’ю висловив сподівання, що Україна стане членом Альянсу у найближчі 10 років. Поки ж, за його словами, слід нарощувати військову підтримку Києва.
Підсумки літнього саміту НАТО у Вашингтоні покажуть, наскільки Захід справді усвідомив, зокрема, помилковість своїх дій щодо доволі поміркованої реакції на агресивну поведінку Росії, що наростала і продовжувалася, починаючи з 2008 року,— вважає політологиня Олеся Яхно.
«Я думаю, якщо Україна навіть не отримає запрошення про вступ на цьому саміті, то все одно це формулювання тією чи тією мірою звучатиме в підсумковій декларації. І це теж дуже важливо, — наскільки НАТО проявить рішучість і поставить це за мету», — зазначила вона.
У Вашингтоні ми, найімовірніше, побачимо повторення Вільнюського саміту 2023-го, —сказав Джон Гербст, старший директор Євразійського центру Атлантичної ради, в інтерв’ю «Голосу Америки».
«Хотілося б, щоб саміт НАТО використовували для оголошення нових великих пакетів допомоги Україні. Або, можливо, для зміни американських правил застосування зброї для ударів по території РФ. На мій погляд, забезпечення того, щоб Україна краще могла захиститися і того, щоб вона могла повернути свої території, — найважливіше питання порядку денного стосовно України. Більш важливе, ніж членство в НАТО. Це критично важливий елемент остаточної безпеки України. Але зараз необхідно зробити все можливе, щоб Україна могла виграти цю війну. Щоб Путін її програв, що приблизно одне й те саме», — сказав Гербст.
На думку ексміністра закордонних справ України Вадима Пристайка, на особливі проривні рішення у Вашингтоні Україні не варто чекати.
«З певних причин, незрозумілих мені, ми відмовилися від ПДЧ. Ми повірили, що перед нами не дорога, а двері. Тепер нам, крім дороги, пропонують ще й якийсь міст. Треба ще подивитися, який вигляд може мати цей міст. Але я не дуже оптимістичний щодо цього саміту», — сказав він.
Рішення про те, що Україна не отримає запрошення до НАТО на саміті у Вашингтоні, ухвалене ще у Вільнюсі торік, що на експертному рівні було вже зрозуміло, — вважає директорка програм з питань безпеки Ради зовнішньої політики «Українська призма». В інтерв’ю «Європейській правді» вона зазначила, що наразі Україна намагається не припуститися тієї ж помилки, коли очікування від саміту у 2023-му були занадто завищені.
«Але це не означає, що цей саміт буде поганим для нас. Тепер питання в тому, що Україна максимально може отримати. У Вашингтоні думають над тим, як сформулювати пропозицію для Києва таким чином, щоб це були не просто відчинені двері для майбутнього членства, але й неформальне запрошення в блок. І от вони це називають мостом», — сказала Шелест.
Вона пояснила: якщо брати до уваги лише Вашингтонський договір, на якому ґрунтувався Альянс, то є базові вимоги щодо членства. Це, приміром, бути демократичною, європейською державою. Але є політичний момент, якого ніхто не скасовував, і рішення, які в НАТО ухвалюють шляхом консенсусу.
«Тобто, як би ти не був готовий в усіх інших питаннях, це залишається. Без запрошення нічого не відбудеться. Тому навіть якщо Україна буде цілком готова до вступу в Альянс, чи готові наші партнери? Партнерам простіше говорити про те, що не готова Україна. Якби вони сказали: щойно у вас закінчиться війна, тоді ви будете готові, у нас не було б аргументів. Адже дійсно, безпекова ситуація складна, і будуть ризики для інших членів блоку. Але фраза про те, що ми просто неготові, звучить дуже слабко», — вважає експертка.
Хороші новини для України будуть
Союзники по НАТО вже домовилися профінансувати військову допомогу Україні — не менше 40 млрд євро (близько 43 млрд дол.) на наступний рік. Очікується, що лідери блоку підпишуть це зобов’язання у Вашингтоні наступного тижня.
Крім того, Київ може сподіватись на саміті на позитивні новини щодо отримання додаткових систем ППО. Про це в одному зі звернень сказав Володимир Зеленський.
«Працюємо над деталями нових рішень і нових документів, які підпишемо з партнерами. Мають бути хороші речі, в тому числі щодо ППО», — зазначив президент.
Нова штаб-квартира місії для України
У Вашингтоні планують оголосити про створення штаб-квартири місії щодо України в Німеччині. Як завив Генсек НАТО Єнс Столтенберг, вона буде розташована в столиці землі Гессен — Вісбадені. Там зараз розташована база американських військ, заснована 1949 року. Очікується, що через цю структуру здійснюватиметься координація поставок союзниками озброєння і техніки в Україну. Більше подробиць наразі не розкривають. Вони стануть відомими вже після саміту, — зазначають аналітики.
