Історія зі спилюванням двох десятків лип біля заводу «Лтава» пролила світло на значно глибшу проблему. Якщо у Полтаві дерево впаде на людину або автомобіль, то компенсацію за лікування або ремонт автівки ніхто не отримає
Хто відповідає за дерева вздовж доріг?
Під час спілкування з «Полтавщиною» пресслужба КП «Декоративних культур» ухилилася від пояснень щодо дерев та зазначила на тому, що їхня зона відповідальності — лише парки та сквери. Однак, на запитання, на чиєму балансі перебувають дерева біля заводу, посадовиця відповіла, що не знає відповіді. Згідно з кадастровою картою, ця територія належить не заводу, а місту. Хто у такому випадку відповідальний, ми знайшли у судовому рішенні 2019 року.
У 2016 році полтавець Ігор проїжджав вулицею Сковороди, коли на його авто Daewoo Nexia впав великий стовбур каштана. Чоловік не постраждав, але кузов автомобіля сильно пошкодило. Поліцейські відібрали пояснення у свідків. Працівники КП «Декоративні культури» спиляли залишки аварійного дерева та виявили, що стовбур був порожній.
Вартість ремонту автівки склала 55 тисяч гривень. Ігор подав позов до суду на виконавчий комітет та управління ЖКГ виконавчого комітету Полтавської міськради, щоб отримати компенсацію. За кілька років власник пройшов десять кіл юридичного пекла та почав розбиратися в нюансах.
Дерева по вулиці Сковороди, 3 не були внесені до переліку зелених зон та не перебували на балансі КП «Декоративні культури». Балансоутримувачем вулиць і доріг міста є КП «ПМШЕД». Ця організація, хоч і не діє вже майже 8 років, офіційно досі відповідає за дороги, газони та дерева, оскільки є їх балансоутримувачем.
На суді юрист міськради стверджував, що немає жодного доказу, що управління ЖКГ має відповідати за дерево, що впало. У 2019 році суддя Октябрського районного суду Ганна Андрієнко визнала такі аргументи слушними та відмовила постраждалому у задоволенні позову.
Втім, є інші приклади, які є більш результативними для позивачів тих років. Наприклад, якщо відповідачем визначалися не Полтавська міськрада, УЖКГ, «Декоративні культури», а саме КП «ПМШЕД» — то суд визнавав провину «мертвого» комунального підприємства та зобов’язував стягнути компенсацію за пошкоджене деревом авто. Такі рішення ухвалювалися у 2018 році (падіння гілки на вул. Симона Петлюри, 3), у 2019 році (падіння гілок на вул. Соборності 46) та у 2020 році (падіння дерева на Київському шосе, 70а). Чи вдалося заявникам в реальності отримати кошти з «ПМШЕД» — достеменно невідомо.
Водночас судова практика кількох останніх років доводить, що у разі пошкодження автомобіля позов можна подавати прямо на управління ЖКГ і компенсація дійсно буде стягнута. При цьому спрацьовують ті самі аргументи, які наводив полтавець Ігор протягом 2016-2019 років: суди ігнорують аргументи управління, що воно не є балансоутримувачем зелених насаджень.
Ситуація абсурдна і досі не виправлена. Полтавська міськрада, як засновник, своєчасно не передала дерева (а також усю дорожню інфраструктуру, включаючи навіть зливову каналізацію) із балансу КП «ПМШЕД» на баланс КП «Декоративні культури», Полтавського КАТП-1628 та інших комунальних підприємств. Тому юридично зараз ніхто не відповідає за дерева, не здійснює їх систематичний догляд, не визначає, які з них є аварійними, а які здоровими. При цьому «Декоративні культури», хоч інколи та здійснюють випилювання дерев й підсадку нових поза межами парків, юридично за їх подальшу долю не відповідають. Тому на практиці, якщо у Полтаві дерево впаде на автівку чи людину, відповідальних ви не знайдете.
А хто ж тоді надає дозвіл на спилювання дерев?
Спилювання дерев чітко регламентоване. У серпні 2012 року Полтавською міськрадою був прийнятий у новій редакції базовий документ «Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень». Компетентним органом, який приймає рішення про видалення дерев у Полтаві та видає ордери на спил, є управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.
УЖКГ своїм наказом створює та затверджує склад комісії для обстеження зелених насаджень. До її складу входять представники заявника, власника земельної ділянки, самого УЖКГ та Державної екологічної інспекції Полтавської області.
Після скандалу пресслужба Катерини Ямщикової повідомила, що ПрАТ «Завод «Лтава» звернулося до міськради із заявкою на спил дерев. Було проведено комісійне обстеження дерев за участю представників Державної екологічної інспекції, а за результатами обстеження дерева були визнані аварійними.
У своєму Telegram-каналі Катерина Ямщикова зробила жорстку заяву, що кожен причетний до неправомірного знищення дерев нестиме відповідальність. Вона звернулася до Державної екологічної інспекції з вимогою провести службове розслідування щодо надання статусу аварійних дерев біля «Лтави».
Однак, Державна екологічна інспекція не приймає рішення про спил дерев одноосібно — це робить комісія УЖКГ, а інспекція лише бере участь у її складі. Отже, Катерина Ямщикова, критикуючи ситуацію, поставила під сумнів рішення своїх підлеглих зі структурного підрозділу виконкому міськради — управління ЖКГ. Власне, через це і були оголошені догани.
Для чого спиляли дерева?
Спочатку ми припустили, що дерева спиляли, щоб просто покращити огляд на автосалон родини Аранчій DiarMotors. У своїй публікації Катерина Ямщикова заявила, що міськрада не давала дозволу на будівництво парковки для автомобілів. Як пізніше повідомив депутат Вадим Ямщиков, директор заводу «Лтава» звертався до міськради з проханням облаштувати парковку, але отримав відмову.
Залишається запитання: чи Сергій Змієвець (власник «Лтави») сам вирішив розширити парковку, або ж це сталося на прохання Дмитра Аранчія (керівник DiarMotors), щоб автомобілі могли паркуватися біля його автосалону?
Після гучної заяви Катерини Ямщикової комунальники «Декоративних культур» одразу ж викопали ямки для нових дерев. Планується висадити 14 польових кленів. Проте дендрологи радять садити молоді дерева подалі від дороги, оскільки взимку посипання дороги сіллю може їм нашкодити. Крім того, коли дерева виростуть, вони можуть зачепити контактну лінію тролейбуса.
Додамо, що для посадки нового дерева потрібно отримати низку дозволів від різних служб через наявність підземних комунікацій.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»
