Катерина Солоп зі своєю родиною. Фото з особистого архіву героїні публікації
Жінки, які самостійно виховують дітей, опинилися сьогодні у непростій ситуації. Доводиться зберігати психологічну стійкість в умовах війни, знаходити у собі сили утримувати сім’ю, думати про майбутнє. У цьому матеріалі «Новини Донбасу» розкажуть про непросте життя самотніх матерів в Україні, а також про необхідність створення кращих умов для підтримки сімей з дітьми. У свою чергу, пильна увага до цього питання з боку держави наблизила б подолання демографічних труднощів, а для суспільства стала б мотивуючим фактором, оскільки йдеться про майбутнє поколінь.
«Надія лише на себе»
На сьогоднішній день ситуація із забезпеченням самотніх матерів не найкраща. За даними демографів, серед «нових бідних» за останні кризові для України роки найвищий темп зростання спостерігається саме у неповних сім’ях. Це багато в чому пов’язано зі звуженням рівня доходу українців та високим рівнем безробіття — 18,2% у 2023 році та 14,2% у 2024-му. А оскільки в неповних сім’ях заробляти може лише один з батьків, причому в Україні йдеться як правило про самотніх матерів, коштів на життя багатьом катастрофічно не вистачає.
Кандидатка економічних наук Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України Людмила Черенько вважає, що нинішні умови підтримки одиноких матерів є недостатніми. Тому необхідно вводити додаткові пільги, а краще — виплати.
«За нинішніх умов складно поодинці утримувати дитину. Це підвищує ризики, що сім’я не зможе купити дитині навіть найнеобхідніше», — розповіла вона «Новинам Донбасу».
При цьому Людмила Черенько визнає, що поліпшити підтримку сімей з дітьми найближчим часом буде дуже складно, оскільки в умовах обмежених коштів з’явиться багато категорій населення, які гостро потребують підтримки. Про труднощі, з якими стикаються самотні матері, розповімо на кількох прикладах.
Мешканка Соледара Тетяна Р. разом із 5-річним сином проживають на орендованій квартирі в Харкові. Житлові умови в будинку погані, тому що будівля стара, і взимку сім’я страждає від постійних протягів. Але на краще житло у матері немає грошей. Виплати, які держава надає внутрішньо переміщеним особам (ВПО), становлять на місяць 2 000 грн на дорослого та 3 000 грн на дитину — у Тетяни йдуть на оплату оренди. На утримання себе та сина жінка заробляє самостійно як репетитор близько 6 000 грн на місяць. Плюс невелику допомогу надають батьки-пенсіонери. Тетяна зізнається, що всі її думки сьогодні зосереджені на тому, щоби прогодувати сина. І дуже сподівається, що її не підведе здоров’я, інакше грошей сім’я просто не матиме.
«Допомогти нам крім батьків нема кому. З чоловіком ми розлучилися. Де він, я не знаю, аліменти не платить. Тому вся надія лише на себе», — розповіла Тетяна «Новинам Донбасу». Більшість свого вільного часу самотня мама присвячує пошуку всіляких благодійних фондів та волонтерів, які б могли посприяти з їжею та одягом.
Мешканка Миколаєва Вікторія Дворецька сама виховує сімох дітей, усі її рідні. До початку війни Вікторія займалася підприємництвом, мала невеликий взуттєвий магазин та надавала послуги з нарощування нігтів.
Вікторія Дворецька з дочкою. Фото з особистого архіву Вікторії
Заробіток дозволяв не лише прогодувати дітей, а й дати можливість навчати двох дочок школярок у модельному агентстві. Проте з початком війни доходи у Вікторії сильно впали, і їй довелося закрити магазинчик, а самій шукати додатковий заробіток.
Багатодітна мама на власному досвіді переконалася, що багато роботодавців не хочуть працевлаштовувати самотніх матерів. При тому, що стаття 184 Кодексу законів про працю України це забороняє, а також не допускається звільнення одиноких матерів з дитиною до 14 років. Проте реальність зовсім інша.
«Якщо роботодавцю відомий склад сім’ї, тебе як багатодітну самотню маму не візьмуть, хіба що на кваліфіковану роботу. За фахом знайти роботу дуже складно. Звільнити з роботи також можуть. Так одного разу вчинили зі мною, коли я лежала в реанімації з дитиною — мене звільнили заднім числом», — розповіла «Новинам Донбасу» Вікторія.
Щодо державної підтримки, то з усіх програм Вікторія останнім часом могла розраховувати лише на оформлення статусу малозабезпеченої родини. Однак для цього працездатні члени сім’ї, у цьому випадку сама Вікторія, мають бути офіційно працевлаштовані. Про це йдеться у постанові Кабміну. Можна, звичайно, знайти роботу через центр зайнятості, проте не кожен роботодавець готовий брати багатодітну самотню маму з графіком, що «плаває». А інакше Вікторія працювати не може, бо треба не лише займатися дітьми загалом, а й наглядати окремо за 7-річним сином, який має проблеми зі здоров’ям.
Незважаючи на труднощі, Вікторії Дворецькій вдається давати своїм дітям все необхідне. Мало того, протягом кількох місяців вона надавала допомогу хлопчику, який ріс у неблагополучній родині.
Голодуючу дитину на вулиці помітили діти Вікторії і впросили маму, щоб хлопець пожив деякий час у них. Вікторія Дворецька вважає, що за нинішніх умов багатодітним матерям можна домогтися захисту своїх прав лише якщо вони докладатимуть до цього зусиль.
«На жаль, більшість мам не знають своїх прав і не готові їх відстоювати, оскільки для цього потрібні сили», — розповіла багатодітна мама. Інша проблема полягає в тому, що державна підтримка самотніх матерів в Україні є дуже скромною.
Виплати, мікрогранти, ваучери
Оформлення статусу самотньої матері дозволяє жінці розраховувати на невеликі виплати. Допомога на дитину надається у розмірі, рівному різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу. Наприклад, якщо в сім’ї повністю відсутній дохід, то максимальна виплата на одну дитину для дітей віком до 6 років становитиме за місяць 2 563 грн, з 6 до 18 років – 3196 грн. Але якщо самотня мама, яка має на вихованні одну дитину, заробляє хоча б на рівні мінімальної зарплати, право на допомогу вона втрачає.
Втім, оформити статус самотньої матері в Україні останнім часом стало складніше. Якщо у 2016 році статус одиноких матерів у країні мали понад 600 тис. жінок, то у 2021-му — всього 118 тисяч. Також самотня мати може розраховувати на виплати по багатодітності. Якщо у сім’ї троє та більше дітей, виплати становитимуть 2 100 грн на місяць на кожну третю та наступну дитину. Виплати припиняються, коли дитина сягає шестирічного віку.
У державі діють також певні умови, які стимулюють жінок заробляти. Наприклад, якщо самотня мати відчуває в собі сили займатися бізнесом, вона може спробувати отримати від держави мікрогрант на власну справу в сумі до 250 тисяч грн.
Безкоштовні ваучери від служби зайнятості дозволяють самотнім мамам освоїти нові професії, навчитися нових спеціальностей. Нагадаємо, що в Україні також створено умови, які стимулюють роботодавців брати на роботу ВПО. За кожну працевлаштовану державу виплачує роботодавцю компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати 8 тисяч грн протягом трьох місяців.
Крім того, війна однозначно вносить свої корективи і до цієї частини життя українців. Самотніх мам стає більше через загибель чоловіків на фронті. Щоправда, з виплатами для сімей, які втратили годувальника на війні, ситуація поки стабілізована. Нагадаємо, що у разі загибелі військовослужбовця через бойові дії на фронті його сім’ї виплачують 15 млн грн. Якщо ж загибель настала не через бойові дії, то рідні можуть розраховувати на отримання 750 прожиткових мінімумів, тобто на сьогодні 2,3 млн грн.
У разі полону або якщо військовослужбовець зник безвісти, за ним зберігаються усі виплати, а також додатково сплачується сума у розмірі 100 тис. грн. Також матері та дружини загиблих військових мають право на достроковий вихід на пенсію у 50 років за наявності страхового стажу не менше 20 років.
Діти військовослужбовців мають держпідтримку під час вступу до навчальних закладів після закінчення школи. Але навіть така істотна підтримка не в змозі перекрити деякі важливі потреби сімей.
Мешканка Кропивницького, мати двох дітей Катерина Солоп втратила чоловіка у січні 2023 року. Сергій Солоп загинув у Бахмуті під час виконання бойового завдання. Катерина досі тяжко переживає втрату. На сьогодні жінка працює майстром манікюру, орендує місце у салоні краси, що дозволяє заробляти деякі гроші на утримання сім’ї. На рівень виплат від держави Катерина не скаржиться, каже, що всі кошти отримує вчасно, однак у майбутнє дивиться з тривогою.
«Так, виплати є, але вони не вічні. Діти ростуть, також зростають їхні потреби. Про їхнє майбутнє треба подумати, та ще й зуміти себе психічно хворою не зробити», — розповіла Катерина «Новинам Донбасу».
Під труднощами самотня мати має на увазі виховання дітей самостійно в умовах економічної кризи в країні. Як приватний підприємець вона зіткнулася з високою вартістю оренди та підвищенням податків. Також жінку турбує стрімке підвищення цін та зростання тарифів на послуги ЖКГ. Катерина також наголошує на гострій необхідності в наданні психологічної підтримки, зокрема, її 12-річному синові Іллі. Хлопчик, за словами матері, гостро переживає втрату батька, відчуває несправедливість.
«Усі чоловіки у нашій родині служать. Проходить службу мій батько, дядько, вітчим, брат. Рідний брат мого чоловіка вже рік тому зник безвісти. Наша родина сповна сьорбнула горя», — каже Катерина. На сьогоднішній день самотня мама використовує будь-яку можливість, щоб відвідувати з сином усілякі заходи за участю військових, щоб хлопчик бачив, яким має бути справжній захисник.
Акцент на людяність
Психолог Наталія Шестак упевнена, що державі сьогодні слід приділяти підвищену увагу самотнім матерям. У нинішній кризовій ситуації, впевнена вона, самотні мами зосереджені насамперед на забезпеченні безпеки своїх дітей, при цьому далеко не кожна має достатньо сил для цього.
«Тому держава зобов’язана взяти на себе частину функцій, які до цього брав на себе чоловік, якось: допомога у утриманні сім’ї, безпека, сприяння в освіті дітей. Якщо ж ставитися до цього з позиції «аби було», то багато жінок будуть відвозити своїх дітей за кордон, де пропонують стабільніші умови, та безпеку», — розповіла вона «Новинам Донбасу».
Ситуація вимальовується складна. Самотні матері, а також багато українських сімей з маленькими дітьми сьогодні зазнають великих труднощів. У той же час рівень соціальної підтримки залишається досить низьким, причому причина цього не лише у повномасштабній війні та руйнуваннях.
Проблеми були закладені раніше, і полягають у недостатньому фінансуванні соціальних програм, систематичних підвищеннях вимог для отримання допомоги. Однак це не означає, що в Україні немає управлінців, які не розуміють необхідності активнішої участі у підтримці населення. Таких можна зустріти серед представників місцевого самоврядування, які добре знайомі із труднощами своїх земляків.
У Заболотцівській громаді Львівської області місцева адміністрація вирішила підтримати самотніх матерів, створивши спеціально для них робочі місця. За гроші місцевого бюджету влада збудувала невелику пекарню, облаштувала майстерню з пошиву одягу та цех з копчення м’яса. Це допомогло працевлаштувати кількох самотніх мам.
Основна ідея полягала в тому, щоб допомогти жінкам набути досвіду та згодом здобути гранти на відкриття власної справи, що дозволило б самостійно визначати собі графік роботи, не залежати від умов роботодавця. Глава Заболотцівської громади Марія Дискант вважає, що самотні мама на ринку праці є неконкурентоспроможними і їм потрібно активно допомагати.
«Реформи можна виконати від пункту до пункту, а можна зробити трохи більше. Власне, цей крок поза інструкцією і дає розвиток. Потрібно завжди залишатись людьми», — пояснила нашим журналістам Марія Дискант.
У Саранчуківській громаді Тернопільської області, на території якої немає великих підприємств, адміністрація також вирішила допомогти місцевим мешканцям із працевлаштуванням. Влада створила сільськогосподарський обслуговуючий кооператив із вирощування ягід, і за бюджетні кошти громади закупили для цього все необхідне. У результаті кілька сотень місцевих жителів, серед яких багато вразливих категорій населення, зокрема одинокі мами, отримали нехай і невисокий, але стабільний дохід.
Місцева влада зі свого боку активно допомагає людям у реалізації продукції. Подібним шляхом пішли і в Дунаєвецькій громаді Хмельницької області, де також з ініціативи місцевої влади було створено великий кооператив, що допомогло працевлаштувати чимало місцевих мешканців.
Насамкінець зазначимо, що труднощі, з якими сьогодні стикаються самотні матері, — це показник того, у яких непростих умовах перебуває підтримка дитинства в Україні. А тому в умовах, що змінюються, необхідно шукати шляхи, які могли б поліпшити підтримку сімей. Адже йдеться про майбутнє поколінь, майбутнє країни. І тішить, що якою б складною сьогодні не була ситуація, з’являється все більше людей, які готові робити свій внесок у поліпшення завтрашнього дня, хоча б на локальному рівні.
