Аналіз твору
Час створення. 1968 рік.
Тема. Зображення життя міських підлітків у школі і поза нею, їхні труднощі, проблеми, переживання.
Ідея. Утвердження думки про те, що потрібно завжди чинити по совісті і відповідати за свої вчинки.
Проблеми. Формування характеру підлітка; впливу на його поведінку та світоглядні позиції сім’ї, школи, середовища; змужніння і дорослішання дитини як розширення її життєвого досвіду; самореалізація дитини; стосунки ровесників; діалог поколінь, батьків і дітей, їхні стосунки; морально-етичні проблеми.
Композиція і сюжет твору:
У повісті порушується лінійність оповіді, що ускладнює сприйняття твору, але додає інтриги. У першому розділі («Про те, що сталося пізніше») подається розповідь про хлопця, який потрапив до міліції, однак не називається його ім’я. Майже детективним прийомом авторка задає інтригу, коли читач лише здогадується, про кого саме йдеться. Інтрига набуває особливої гостроти перед наближенням суду над Беркутою: чи про нього згадано на початку твору?
У розділі «Чотири портрети» авторка характеризує героїв повісті. Це Юлько Ващук, Лілі Теслюк, Стефко Вус і Славко Беркута. Оповідь будується таким чином, щоб читач, переймаючись симпатіями та антипатіями до того чи іншого персонажа, міг самостійно робити висновки та обирати для себе, хто йому ближчий. Найбільше письменниця зосереджується на образі Славка Беркути: читача немов навмисне запрошують подивитися на світ очима головного героя.
Розділи «Юлько вдома», «Стефко вдома», «Славко вдома» пропонують додаткову інформацію для роздумів. На підставі цієї інформації читач може висувати припущення, хто саме з трьох героїв найбільше підходить на роль анонімного порушника громадського порядку. І лише в передостанньому розділі з промовистою назвою «Як усе було насправді» суть інтриги розкривається. Завершується повість розділом «Кінець щасливий, немов у казці», але фінал твору відкритий, бо залишає не менше запитань, аніж відповідей.
Експозиція. Знайомство з головними героями повісті (Славко, Юлько, Лілі, Стефко).
Зав’язка. Пізнання ціни дружби («Про те, що сталося пізніше»). У дитячу кімнату міліції потрапляє малолітній порушник.
Розвиток дії. Навчання та захоплення героїв, сутичка Славка і Юлька.
Кульмінація. Сцена шкільного товариського суду.
Розв’язка. Щасливий кінець («Кінець щасливий, немов у казці»). Насправді Славко Беркута ні в чому не винен.