Оцінка діяльності МОН щодо реформування мережі вишів

Рахункова палата за результатами аудиту вважає процес реформування малопродуктивним

Оцінка діяльності МОН щодо реформування мережі вишів

Міністерство освіти і науки України публічно ініціювало реформування мережі закладів вищої освіти, оскільки її нинішня модель не відповідає сучасним потребам економіки і суспільства, а самі заклади – неконкурентоспроможні на міжнародному ринку.

Управлінська діяльність МОН у процесі реформування виявилася малопродуктивною, а через слабку комунікацію зі стейкхолдерами процеси оптимізації мережі вишів не отримали підтримки та навіть спричинили спротив у освітньому середовищі.

До таких висновків дійшла Рахункова палата за результатами аудиту ефективності на тему «Проблеми мережі закладів вищої освіти: далі утримувати чи реформувати», який ухвалили на засіданні 26 листопада.

У межах контрольного заходу аудитори проаналізували діяльність МОН за період 2021 року – 9 місяців 2024 року щодо реформування мережі ЗВО, що перебувають у сфері його управління.

За цей час уряд прийняв 20 рішень про реорганізацію ЗВО, що перебувають у сфері управління МОН. З них було виконано 7 рішень про реорганізацію (внаслідок чого змінили статус 11 закладів), у процесі виконання – 12, не розпочато виконання – 1.

Довідково. У межах аудиту фахівці проаналізували чотири кейси, серед них приєднання:

• Придніпровської державної академії будівництва та архітектури до Українського державного університету науки і технологій;
• Одеського державного екологічного університету до Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова;
• Української інженерно-педагогічної академії до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
• Української академії друкарства до Національного університету «Львівська політехніка».

У межах дослідження проведено також опитування, у якому взяли участь 2867 студентів та 1434 працівники ЗВО.

Навіщо реформувати ЗВО?

У Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки зазначено, що станом на 2022 рік в Україні діяла широка за географічним розташуванням і велика за кількістю мережа закладів вищої освіти: на 1 млн населення припадало близько семи ЗВО – університетів, академій та інститутів. З початком широкомасштабного вторгнення почала зменшувалася кількість потенційних вступників, тож питання модернізації мережі ЗВО та їх укрупнення стало ще більш актуальним.

Модернізація ЗВО надає низку переваг як базовим університетам (до яких приєднуються заклади), так і університетам, що реорганізуються.

Зокрема, для базових ЗВО це дає змогу розширити спектр програм підготовки, підсилити кадровий потенціал, оптимізувати витрати, як наслідок, забезпечити вищу якість освіти та власну конкурентоспроможність. Студенти ж університетів, що реорганізуються, отримують доступ до більш розвиненої матеріальної бази, нових програм та міжнародних стажувань.

Відсутність системності та нормативної бази для оптимізації ЗВО

Через нормативну невизначеність механізмів системного реформування мережі ЗВО пропозиції щодо реорганізації закладів формувалися МОН суб’єктивно.

Так, аудитом встановлено, що МОН неповною мірою забезпечило виконання нормативно визначених заходів щодо системного реформування мережі ЗВО. Незважаючи на підтримку Кабінетом Міністрів України ініціатив МОН, законопроєкт щодо відповідної реформи не було подано Уряду.

МОН також не розробило середньострокового плану модернізації мережі ЗВО, як було передбачено Операційним планом реалізації Стратегії. До слова, жодної з 11 реорганізацій, рішення щодо яких було ухвалено після затвердження цієї Стратегії, завершено не було.

Окрім цього, Міністерство не володіло повною і достовірною інформацією про реальний стан мережі ЗВО, оскільки не здійснювало системного аналізу її функціонування, не актуалізувало прогнозних сценаріїв її розвитку та не ідентифікувало ризиків реформування мережі ЗВО з врахуванням сучасних викликів.

Міністерство розробило критерії відбору ЗВО для реорганізації та алгоритм цього процесу, але не прийняло управлінських рішень щодо їх затвердження. Це не сприяло розумінню та підтримці реформи усіма сторонами.

Ситуативність рішень

За опитуванням, проведеним Рахунковою палатою серед працівників та студентів ЗВО, що реорганізуються, лише від 3,7% до 34,8% респондентів підтримують реорганізацію. Більше 75% опитаних студентів та 47,3% – 94,6% працівників базових ЗВО не відчули змін після реорганізації.

Загалом аудитом встановлено, що рішення про реорганізацію приймалися урядом за пропозиціями МОН без донесення належного обґрунтування до колективів ЗВО та студентства. Відповідні обговорення практично не проводилося, а результати проведених – не враховувалися.

До всього під реорганізацію потрапили ЗВО, які і до реформування ефективно функціонували. Контракти з керівниками двох ЗВО, що реорганізуються, були укладені безпосередньо перед прийняттям рішень про реорганізацію, що свідчить про ситуативність рішень уряду. Не зафіксовано жодного випадку, щоб адміністрація закладу сама ініціювала власну реорганізацію.

Серед причин, що перешкоджають реорганізації:

• відсутність у 3ВО правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а отже – неможливість провести інвентаризацію майна;
• проблеми з фінансуванням відокремлених структурних підрозділів ЗВО, які реорганізуються, – їхнє фінансування планувалося здійснювати за рахунок коштів місцевих бюджетів, однак обласні військові адміністрації не виявили до цього готовності.

Також складнощі виникли через затримки з переведенням здобувачів освіти і працівників до базових закладів та відсутність підтримки самої реорганізації працівниками і студентами.

Відсутність очікуваних інвестицій

Базовим ЗВО як стимул для участі у реформі передбачалося надати інвестиційні пакети коштом Світового банку (загальна сума позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку на таку підтримку – 3 млн дол. США). Водночас у 2024 році для чотирьох базових університетів МОН схвалило 31 інвестиційний проєкт загальною вартістю 4,8 млн дол. США, що перевищує суму позики.

Виділення коштів на ці інвестпроєкти досі не погоджене, а закупівлі – не проведені. Така ситуація нівелює зазначений мотиваційний чинник для ЗВО.

«Міністерство у публічному просторі активно просувало думку про нагальність реформування мережі ЗВО та відповідність європейським практикам розвитку національних мереж ЗВО. Кроки МОН щодо реформування мережі ЗВО знайшли певну підтримку на урядовому та законодавчому рівнях. Проте підготовка Міністерства до реформування була недостатньою. Ми сподіваємося, що наша оцінка, висновки та рекомендації сприятимуть унормуванню та прозорому просуванню такої важливої реформи мережі ЗВО.», – підсумувала Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

За підсумками аудиту ключова рекомендація Рахункової палати стосувалася необхідності МОН розробити гнучкі та зрозумілі кроки для ефективного реформування мережі 3ВО, що задовольнятимуть інтереси всіх учасників процесу.

Також Рахункова палата рекомендувала

Кабінету Міністрів України:

• доручити МОН розробити та подати Урядові пропозиції щодо актуалізації Стратегії і проєкту операційного плану її реалізації у 2025–2028 роках;

Міністерству освіти і науки України:

• подати Кабінетові Міністрів України законопроєкт щодо створення передумов для модернізації мережі ЗВО;
• здійснити аудит мережі ЗВО і за результатами скласти звіт;
• розробити і затвердити дорожню карту модернізації мережі ЗВО та середньостроковий план модернізації мережі ЗВО;
• затвердити критерії відбору ЗВО для реорганізації;
• запровадити обговорення планів реорганізації ЗВО із зацікавленими сторонами з оприлюдненням результатів.

Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України, а також опубліковані на офіційному вебсайті інституції.

За матеріалами Рахункової палати.