Закон «Про народовладдя» зробить із ВПО повноцінних учасників громади. Фото: ШІ
6 січня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №3703-IX, який регламентує механізми реалізації прав громадян на участь у місцевому самоврядуванні. Уже 8 січня закон набув чинності.
Цей документ відкриває нові можливості для участі жителів територіальних громад, організацій громадянського суспільства (ОГС) та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в управлінні місцевими справами.
Що змінюється?
На важливості закону наголосила Тетяна Дурнєва, голова правління Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ».
«Відтепер понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб отримують рівні права з жителями громад, у які вони переселилися. Це важливий крок до розширення громадянських прав», — зауважила Дурнєва.
Співавтор закону Максим Лациба підкреслив, що завдяки документу в кожній громаді, яких в Україні налічується 1470 (з урахуванням тимчасово окупованих територій і тих, де діють військові адміністрації), з’являться інструменти громадської участі.
Це місцева ініціатива, загальні збори, громадські слухання, участь у плануванні та розподілі коштів міського бюджету та інші форми, які місцеве самоврядування вирішить додатково впровадити.
«Загалом документ спрямований на інтеграцію ВПО в життя громад, де вони проживають, розвиток демократичних процедур, участь ОГС (Організації Громадянського Суспільства) та активістів у процесах вироблення рішень у громаді та покращення процедур звітності», — додав експерт.
Закон спрямований на зміцнення демократичних засад у територіальних громадах. Відповідно до нього, нововведення включають:
- 1. Форми участі громадян: Закон визначає основні способи, за допомогою яких мешканці громад можуть впливати на розв’язання питань місцевого значення.
- 2. Статути громад: Запроваджено обов’язковість затвердження статутів територіальних громад, що визначають ключові аспекти місцевого самоврядування.
- 3. Бюджетна участь: Створено механізми для залучення мешканців до планування та розподілу коштів місцевих бюджетів.
- 4. Звітність влади: Встановлено чіткі процедури звітування перед громадою для сільських і міських голів, а також депутатів місцевих рад.
Внутрішньо переміщені особи (ВПО) тепер офіційно прирівнюються до жителів громад, де вони проживають. Це дає їм змогу брати участь в ухваленні рішень і впливати на розвиток територій, які стали їхньою новою домівкою.
Визнання ВПО жителями громад сприяє їхній інтеграції та участі в житті територій, де вони живуть.
«Визнання ВПО жителями громад — це революційний крок для України, який сприяє їхній інтеграції та участі в житті територій, де вони живуть», — зазначив експерт Максим Лациба.
Які права тепер доступні ВПО?
Переселенці отримали доступ до таких інструментів участі:
- Місцеві референдуми — голосування з важливих питань громад.
- Загальні збори — обговорення та ухвалення рішень спільно з іншими жителями.
- Місцеві ініціативи — можливість пропонувати проєкти рішень.
- Громадські слухання — обговорення актуальних питань з місцевою владою.
- Участь у бюджеті — вплив на розподіл коштів громад.
- Громадські консультації — форми взаємодії мешканців з органами місцевого самоврядування.
Важливо, що перелік цих можливостей може бути доповнений кожною окремою громадою. До ухвалення змін у законодавстві багато громад надавали ВПО обмежені права.
Наприклад, дослідження організації «ГРУПА ВПЛИВУ», проведене 2020 року, засвідчило: лише 20% інструментів були доступними для ВПО у повному обсязі, у 40% випадків існували бар’єри для їхнього використання, а решта 40% інструментів були повністю недоступними.
Крім того, тепер молодь із 14 років може брати участь у житті громад. Вони можуть збирати підписи, підготувати проєкт рішення та подати його на розгляд міської ради, ініціювати та брати участь у громадських слуханнях або в публічних консультаціях. Молоді люди тепер можуть стати справжніми громадськими діячами, зокрема також впливаючи на шкільний бюджет.
Зі свого боку, співавтор закону і представник Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) Максим Лукінюк зазначив, що до 1 січня 2027 року органи місцевого самоврядування мають узгодити із Законом чинний статут територіальної громади або затвердити новий.
Кожна громада отримає свій Статут — «малу Конституцію», яка враховуватиме її особливості та регулюватиме форми взаємодії місцевої влади з жителями: від громадських слухань до публічних консультацій.
Доповнення та критика
Все ж таки експерти вважають, що закон потребує доопрацювання, особливо в частині адаптації для регіонів, де управління здійснюється військовими адміністраціями.
Наприклад, виконавчий директор Коаліції «На лінії зіткнення» Андрій Грудкін відзначив плюси й недоліки закону. Він наголосив на важливості надання права голосувати за місцевих депутатів і голів, але висловив побоювання з приводу збереження локальної ідентичності територій, що перебувають під тимчасовою окупацією. Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці.
«Безперечно, право голосувати за місцевих депутатів і голову — це можливість для ВПО відстоювати свої інтереси, як певного ком’юніті. З погляду філософії демократії — це дуже правильне рішення. Чи означає цей закон, що я втрачаю статус жителя Торецької громади? А сама територіальна громада припиняє своє існування? А хто ж тоді є жителями Торецької громади? Ті, кого путін завезе в Торецьк із Дагестану? Я не збираюся голосувати на місцевих виборах у приймаючій громаді, тому що вона завжди буде для мене ПРИЙМАЮЧОЮ. Це як готель, у якому я знімаю номер. У жодному разі я нікого не агітую сприймати реальність так само. Є люди, які ставляться до місця перебування дуже раціонально, деякі навіть соромляться свого походження. Деякі з американським стилем життя можуть подорожувати все життя», — написав Грудкін.
За словами голови Коаліції «На лінії зіткнення», він хоче сплачувати податки до бюджету своєї Торецької громади, яка наразі складається не з квадратних кілометрів територій, а з людей, викинутих Росією з дому, нею ж знищеного. Тому що в приймаючій громаді він і так платить податки, купуючи товари й послуги.
На думку голови правління Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», новий закон не обмежує переселенців і не відокремлює їх від рідних громад, а лише розширює їхні можливості.
«По-перше, не всі члени громад, які окуповані, стали внутрішньо переміщеними особами. Є люди, які залишаються на окупованих територіях. По-друге, те, що вони визнані членами громади, надає їм право на рівні з іншими брати участь у схваленні рішень в управлінні місцевими справами, але при цьому ВПО залишають за собою свою приналежність до тих громад, з яких вони були змушені виїхати. Я не бачу тут жодної проблеми, просто розширення можливостей для ВПО», — підкреслила Тетяна Дурнєва, голова правління Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ».
Водночас залишається питання, як нещодавно ухвалений закон «Про народовладдя в громадах» буде реалізовано в районах, розташованих близько до фронту.
Співавтор закону Максим Лациба підтвердив, що в громадах, де управління здійснюють місцеві військові адміністрації, наприклад, на деокупованих територіях Херсонської області та інших районах, близьких до фронту, закон поки що не діє.
«Тому інструменти громадської участі в цих громадах поки що недійсні. Ми вважаємо це неправильним і неприйнятним. Асоціація сприяння самоорганізації населення порушує це питання. Мають бути внесені зміни до закону про воєнний стан, які б передбачали можливість використання хоча б частини інструментів громадської участі військовими адміністраціями. Адже наразі військові адміністрації не мають жодних правових інструментів для того, щоб чути думку людей і мешканців громад, якими вони керують», — заявив експерт Максим Лациба.
Ухвалення Закону №3703-IX стало важливим кроком у розвитку місцевої демократії в Україні. Він гарантує рівні права для мільйонів громадян, включно з уразливими групами ВПО, і створює умови для прозорого та демократичного управління на місцях.
Однак реалізація всіх його положень потребує значних зусиль, включно з доопрацюванням окремих аспектів із врахуванням специфіки територій, близьких до лінії фронту.
