Аналіз твору
Цитати: «…виглядала вона звичайною: ластовиння на носі, дві кіски, ямочки на щоках. І морозиво любила, як усі. А от вдачу вона мала дуже незвичайну. Вона нічого, ну зовсім нічогісінько не могла доробити до кінця.».
Недочеревик. Чарівний чоловічок, який стежить за тими, хто не доробляє справи і переносить їх та їх вироби за допомогою заклинання в Недоладію. Його голос був «якийсь неживий, безбарвний, дуже неприємний – ніби цвяхом дряпали по склу.». Це був «маленький чоловічок у довгому, майже до п’ят, картатому піджаку з широкими кишенями. На голові в чоловічка червонів ковпачок, а на ногах у нього були величезні зелені черевики з червоними шнурівками.». Коли він скидав з лівої ноги черевик, то переносився у Недоладію.
Недоладько. Хлопчик з дивною зовнішністю, люб’язний, товариський, добрий, допомагає Алі, дуже любить свою країну. У кінці твору Аля допомагає Недоладьку отримати нормальний вигляд.
Цитати: «З густого листя висунулася голова. Її прикрашав шкіряний капелюшок з півнячою пір’їною збоку. Капелюшок сидів криво, бо лівого вуха, яке б мало його підтримувати, на голові зовсім не було. Голова повернулася обличчям до Алі. Добре, що хоч очі на місці. Зате одне — більше, а друге — менше. Ніс набік скривлений, губи перекошені. Навіть ямочка на підборідді не на своєму місці, а майже біля вуха.».
Перший Недорадник. Головний негативний персонаж казки. Він опинився в Недоладії через те, що Аля не домалювала йому голову. Недорадник наказував стинати усім голови і приміряв їх собі. Замість голови він носив шолом з лицарських обладунків.
Недороль Десятий. Король Недоладії. Відкриває Алі таємницю про Першого Недорадника. Він був «маленький чоловічок у нічній сорочці та нічному ковпаку з китицею.», завжди всього боявся, був самотнім. Його страх перед Першим Недорадником призвів до того, що він підписав наказ про страту Алі.
Недопопелюшка. Служниця в королівському замку. Доброзичлива, співчутлива, працьовита. «Її обличчя було вимазане попелом, одягнена вона до пояса в старий лантух, а нижче пояса до п’ят пишно спадала шовкова спідниця, гаптована золотом та оздоблена мереживом. Права ніжка її була взута в кришталевий черевичок, а ліва — у важкий дерев’яний.». Недопопелюшка стала справжньою подругою Алі, допомагала у біді, провідала у в’язниці.
Недоштанько. Власник Недотелю. Він постійно незадоволений і роздратований, «товстун у шкіряній безрукавці. Одна холоша його штанів була довга, а друга сягала лише коліна.»
Недождень. Годинникар, який полагодив годинник в Недоладії, тим самим допоміг Алі повернутися додому.
Недоквартирка. Дивна чотирикутна бабуся, у якої голова була обв’язана хусткою, кінці якої стирчали, як заячі вуха. Вузлик скріплювався гвинтиком. Стара була дуже застудженою. Аля дізналася, що якось один тато попросив свого сина закрутити гвинтика на защіпці старої віконної кватирки. Проте хлопчикові треба було бігти на футбол, і він не докрутив гвинтика й гайнув у двір. Тому через протяг у бабусі Недокватирки постійний нежить, кашель, бронхіт і радикуліт. Аля з великими труднощами, але все ж таки закрутила гвинтика на Недокватирці — і та миттєво видужала.
Недовус і Недоборода. Гвардійці, які охороняли ув’язнену Алю. В одного був лише лівий вус, а в іншого було лише пів бороди. Вони обурювалися поведінкою Першого Недорадника, їм було шкода дівчинки. Гвардійці вставили ключ у замок, але до Алі прийшов Недороль. Недовус і Недоборода сказали, що вони не викажуть Недороля, якщо він випустить Алю на волю. Та король не захотів цього робити. Коли ж Алю провідала Недопопелюшка, гвардійці натякнули, що ключ досі в замку. Недопопелюшка підбігла до дверцят і звільнила дівчинку. Пізніше Аля допомогла гвардійцям отримати нормальну зовнішність.