Основні дійові особи:
Наталка — головна героїня твору;
Горпина Терпилиха — мати Наталки;
Петро — коханий Наталки;
Микола — дальній родич Терпилихи;
Тетерваковський — возний;
Макогоненко — сільський виборний.
Наталка – молода красива дівчина, працьовита і розумна. Багато хлопців сватаються до неї, але вона любить тільки Петра, колишнього вихованця її батька, з яким вони виросли разом. Коли Наталчин батько пропив усі їх статки, сім’я мусила переїхати з Полтави, де вони тоді жили, на село. Петра ж батько вигнав. Тепер дівчина сумує за коханим і сподівається, що одного дня він прийде до неї, хоча минуло вже чотири роки…
До Наталки сватається Тетерваковський, але дівчина відмовляє йому, бо не любить возного, і, крім того, вважає, що вони не пара через вище соціальне становище залицяльника. Тетерваковський – возний, а вона – проста селянка. На допомогу возному приходить сільський виборний, Макогоненко. Він переконує матір Наталки, Терпелиху, що Тетерваковський – це дуже вигідна партія. Під тиском матері, дівчина погоджується, але лише для того, щоб допомогти з вирішенням їх матеріальних проблем.
Тим часом до села повертається Петро, який, як виявляється, увесь цей час був на заробітках, щоб стати на ноги і бути гідним Наталки. Дізнавшись з допомогою друга Миколи, що його кохана заручилася з возним, він віддає дівчині зароблені гроші, щоб у її нерівному шлюбі Тетерваковський не зміг дорікнути їй бідністю. Цей вияв справжнього кохання розчулює возного, який спочатку не хотів відпустити Наталку. Твір закінчується щасливо: Наталка і Петро знову разом, і мати благословляє їх.