Аналіз твору
Жанр: гумористичне оповідання.
Напрям (течія): модернізм, реалізм.
Течія: неореалізм.
Тема: гумористична розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.
Ідея: у гумористичній формі висвітлення факторів, що впливають на формування митця.
Мотиви: «гармонія в житті», «краса дитинства», «освіта», «батьки», «рідна мова», «становлення митця».
Композиція, композиційно-стильові особливості: композиція відповідає формі ділового паперу — автобіографії.У «вступному» етюді-розділі автор розповідає про те, де й коли народився, про батьків та дідів. Другий і третій етюди присвячені етапам навчання, формуванню світогляду майбутнього художника слів. В Остапа Вишні що не речення — то народний жарт, який містить глибинний підтекст.
Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів-«фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. «Найголовніші моменти» переважно веселі, іноді — трагічні. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим. Гумореска насичена розмовною лексикою, розповідними інтонаціями. Комізм ситуації базується на контрасті. Твір вражає людяністю, щирістю.
Головні герої та їх образи: людей: оповідач; батько; мати; діди («швець, жив у Лебедині, другий, хлібороб, у Груні»); «сімнадцятеро дітей»; Іван Максимович — старенький учитель, який учив сумлінно, інколи застосовуючи лінійку; пані-«експлуататорша»; природи: корова; картопля, коноплі, бур’яни; кінь; предметів і явищ: народження, криниця, колиска, їжа, город, ямки; черкеска або восьмерика; ліжко; школа, лінійка; падіння з коня; поцілунки руки, класова свідомість; навчання; робота; газета; писання.
Символічні образи: лінійка, яка виробляла літературний стиль письменника; книга «Катехізис» Філарета, яку треба було не просто читати, а знати напам’ять; книга «Руський паломник», що його років двадцять підряд читала мати (символи негуманної освіти).
Час і місце подій: 1 листопада (за ст. ст.) 1889 р. містечко Груні Зіньківського повіту на Полтавщині, точніше хутір Чечва, поблизу Груні в маєткові поміщиків фон Рот; пізніше Лебедин — Груня — город — ліжко — пізніше школа «Міністерства народного просвещенія», яку закінчив 1903 р. — маєток фон Рот — Чечва — 1903 р. фельдшерська школа в Києві — 1919 р. Харків — 1921 р. редакція газети «Вісті».
Композиція: народження — генеалогія роду — дитинство — природа, її роль у формуванні майбутнього письменника — падіння з коня, коли автор усвідомив, що бути йому письменником — спогади про першого вчителя та його методи навчання — народження «класової свідомості» — навчання на фельдшера — згадка про нудну роботу — згадка про роботу перекладачем у газеті.
Проблематика:
- Формування митця
- Пошана до старших
- Повага до вчителів
- Відповідальність за свою працю
Художні засоби виразності: плеоназм («моя автобіографія»), епітет, порівняння, гіпербола; засоби творення комічного (гумор, іронія, сарказм).