1951 року радянська цензура засудила вірш українського поета Володимира Сосюри «Любіть Україну!» Сьогодні ця поезія – взірець відданої любові до Батьківщини. Літературний паспорт вірша «Любіть Україну» допоможе визначити, який віршовий розмір, тема, жанр містить твір.
Заборону на публікацію вірша «Любіть Україну!» зняли 1958 року.
Відомо, що вірш «Любіть Україну!» Володимир Сосюра написав у травні 1944-го у визволеному від фашистів Києві.
Повний щастя перемоги та радості повороту на Україну, я 1944 року написав вірш “Любіть Україну!”, який студенти просили по кілька разів читати їм на літвечорах, – казав Сосюра.
Присвятив вірша своєму приятелеві – декану філологічного факультету Київського університету Юрію Кобилецькому, який згодом також зазнав утисків з боку влади.
Текст вірша «Любіть Україну»
Любіть Україну, як сонце любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Без неї – ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна,
як очі її ніжно-карі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в кривеньких тинах,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячій усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить – не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
у хмарах отих пурпурових,
в огні канонад, що на захід женуть
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину…
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну.
Любіть у труді, у коханні, в бою,
в цей час коли гудуть батареї
Всім серцем любіть Україну свою,
і вічні ми будемо з нею!
Літературний паспорт вірша «Любіть Україну»
- Автор: Володимир Сосюра
- Рік написання: 1944
- Збірка: «Щоб сади шуміли»
- Жанр: вірш-посилання
- Літературний рід: лірика.
- Вид лірики: громадянська (патріотична).
- Віршований розмір: амфібрахій.
- Римування: перехресне.
- Тема: зображення поетичного образу України, її краси її величі.
- Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини.
- Основна думка: любов до України є єдністю з невіднятних частин духовності людини.
Художні засоби вірша «Любіть Україну»
- Епітети: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, краса, вічно жива і нова, очі ніжно-карі, багряні стяги, хмари пурпурові, весни світлі і щирі, небо голубе
- Порівняння: «як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води…», «як порох і як дим», «як та купина»
- Метафора: «в просторів солодкому чарі»
- Повтор: «любіть Україну»
- Гіпербола: «без неї ніщо ми, як порох і дим», «люби її кожну хвилину», «вічні ми будемо з нею»,
- Персоніфікації: Україна «живе у стежках, у дібровах»; «в огні канонад, що на захід женуть чужинців…», «в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь», «гудуть батареї»,
- Риторичні звертання «Любіть Україну!», «Юначе», «Дівчино!».
Слухати вірш «Любіть Україну» у виконанні Станіслава Баклана