Київ — традиція (аналіз, паспорт твору) — Микола Зеров

Жанр: сонет.

Напрям, течія: неокласицизм.

Віршовий розмір: ямб.

Римування: перехресне (абаб) і кільцев (абба).

Провідний мотив, мотиви: утвердження незнищенності Києва, його культури, духовності народу, його безсмертя, возвеличення краси золотоглавого Києва.

Тема: оспівування «золотоголового» вічного міста Києва – як свідчення високої культури народу.

Ідея: утвердження нездоланності, незнищенності стародавнього Києва, його культури, духовності.

Композиція: вірш складається з чотирнадцяти рядків.

У сонеті М. Зеров змальовує Київ як місто з тисячолітньою історією, згадує окремі сторінки історії. Київ був бажаною здобиччю для багатьох воїнів. Але, незважаючи на випробування, місто залишається сильним культурним центром.

У поезії «Київ-традиція» згадується місто Київ та чужинці, які в різні періоди опинялися в Києві:

•    польський король Болеслав Хоробрий, який «щербив меча об Золоті ворота»;
•    посол німецького імператора Еріх Лясотта, який описав Київ у своєму «Щоденнику»,
•    французький інженер Боплан Гійом-Левассер, який змалював красу українських земель.

Художні засоби, стилістичні фігури:

• Персоніфікація – персоніфікується образ Києва, Данпарштадта.
• Іронія: і в наші дні зберіг ти чар-отруту; в тобі розбили табір аспанфути; кують, і мелють, і дивують світ.
• Епітети: войовничі готи, голосний і юний Тичина, давній міт, сонячні комуни.
• Метафори: животворив душею, «Плуга» вів, лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота.
• Фразеологізми: теревені плів, байки складав

Основна особливість – сонет позбавлений суспільного змісту У цьому вірші автор лаконічно відтворив історію міста від найдавніших часів до сьогодення.Головні герої: Ліричний герой, місто Київ.