Місце аварії літака MH17 у Донецькій області. Фото: Jeroen Akkermans / Flickr (CC BY-NC-SA 2.0)
17 липня 2014 року пасажирський Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що здійснював рейс МН17 з Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий у небі над Донецькою областю. Загинули всі 298 людей, які перебували на борту. За кількістю жертв катастрофа стала найбільшою в історії України і загалом найсмертоноснішим збиттям пасажирського літака. Як через 10 років оцінюють трагедію, зокрема в контексті повномасштабної війни РФ проти України, — у матеріалі «Новин Донбасу».
Обставини та висновки слідства
Звістка про катастрофу біля села Грабове Донецької області вразила світ. Одразу ж після аварії з’явилися різні версії причин того, що сталося. Так, бойовики «ДНР» писали в соцмережах про ще одну «збиту пташку», поки не зрозуміли, що це був пасажирський авіалайнер. Путін же досі озвучує наратив про «різні версії» трагедії та «політичну вмотивованість» судового процесу. Міжнародне розслідування Москва у своїй звичній манері називає «фарсом».
У серпні того ж 2014-го було створено міжнародну слідчу групу, до якої увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. Згідно з її висновками, пасажирський борт збили ракетою, випущеною з російської установки «Бук», що належала 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил Російської Федерації, дислокованій у Курську.
Далі — роки розслідувань. Суд почав розглядати справу про катастрофу 9 березня 2020 року в Нідерландах. 17 листопада 2022 року оголосили вирок чотирьом обвинуваченим у причетності до збиття літака.
Головний із них — Ігор Гіркін (Стрєлков), який на момент катастрофи командував так званими збройними силами «ДНР». Ще троє — Сергій Дубінський, старший офіцер ГРУ російської армії у відставці і перший глава «військової розвідки ДНР», Олег Пулатов — підполковник запасу російських повітряно-десантних військ. На момент аварії обіймав посаду «заступника голови розвідслужби ДНР». А також — Леонід Харченко — командир розвідки угруповання «ДНР», громадянин України.
Окружний суд Гааги визнав винними трьох, крім Олега Пулатова, якого виправдали через нестачу доказів. Він єдиний співпрацював зі слідством. Винних заочно засудили до довічного ув’язнення. Суд доручив забезпечити їхній арешт. Також винні мають виплатити сім’ям жертв авіакатастрофи компенсації — 16 млн євро.
Незважаючи на те, що з моменту катастрофи літака минуло 10 років, винні понесуть покарання. Оскільки, як наголошують юристи, у таких злочинів немає терміну давності.
Меморіальний комплекс пам’яті жертв трагедії МН17 у Нідерландах. Фото: monumentmh17.nl
«Україна і Нідерланди проти Росії»
Нідерланди також подали позов проти Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) через її роль у збитті літака рейсу MH17. Його розглядають у межах міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії» (2020-го року три міждержавні справи об’єднали в одну, — ред.). 12 червня 2024 року у Страсбурзі відбулися безпрецедентні за тривалістю та кількістю залучених слухання з приводу прийнятності та суті цієї міждержавної справи.
На слуханнях були присутні представники 21 країни. Окрім України, свою позицію обґрунтував уряд Нідерландів, який заявив скарги щодо збиття «боїнга».
Представляючи позицію в частині скарг щодо катастрофи літака, члени делегації Нідерландів акцентували, що винні досі не покарані, – пише «Укрінформ».
Від імені родичів загиблих рейсу МН17 у суді виступив Піт Плуг, член правління фонду «Авіакатастрофа», який у катастрофі втратив брата, невістку та племінника. Останків його брата досі не виявили.
Піт Плуг під час виступу у суді сказав, що дії РФ назавжди змінили життя родичів загиблих. І акцентував: Росія несе відповідальність за смерті їхніх рідних і має бути покарана за страшну війну проти України.
Цього року родичі жертв катастрофи ініціювали створення в Нідерландах інформаційного центру в пам’ять про трагедію.
Історія MH17 має бути збережена, – вважає Піт Плуг, – тому що вона дуже важлива в нашій новітній історії.
Безкарність, що підштовхує до дій
Через роки, особливо після 24 лютого 2022 року, катастрофа рейсу МН17 багатьма розглядається не просто як окремий трагічний інцидент, а крізь призму повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Низка експертів і журналістів вважає, що безкарність і нерішуча реакція світової спільноти саме тоді остаточно розв’язали Путіну руки.
Кремлівський режим побачив і усвідомив, що ні окупація Кримського півострова, ні війна на Донбасі, ні загибель понад 290 іноземних громадян не шокують світ так, щоб винні дійсно понесли відповідальність, – кажуть аналітики.
«Сам собою цей інцидент для нього (Путіна, — ред.) нічого особливого не означав. Він до цього моменту отримав уже набагато вагоміші підтвердження того, що може почуватися досить вільно. До цього моменту вже відбулася анексія Криму, була розв’язана війна на Донбасі. Він побачив, що особливої реакції світу немає. Хоча всім було очевидно, що війна на Донбасі — ніяка не громадянська війна. Ніякий це не конфлікт усередині України. А це саме війна, яку Росія веде проти України. І от це, я думаю, було для нього достатнім аргументом, щоб почуватися вільним і безкарним», — вважає журналіст Сергій Пархоменко.
Світ виявився неготовим до силових реакцій
Катастрофа МН17 підштовхнула Путіна до усвідомлення того, що він може перемогти в цій війні, – вважає військовий експерт Сергій Грабський.
«Путін усвідомив у той момент, що, якщо робити рухи швидко, як це в нього вийшло з Кримом, то колективний Захід, цивілізований світ просто не має інструментів протидії. Ніхто не знає, як на це реагувати, як чинити. У світі на той момент були відсутні будь-які інструменти покарання агресора. Світ отримав «ін’єкцію» неготовності вирішувати питання силовими засобами. Після холодної війни світ виявився неготовим до силових реакцій. Тому така приголомшливо млява реакція світової спільноти на авіакатастрофу, безумовно, підштовхнула Путіна і зміцнила його в розумінні того, що він може діяти», — сказав Грабський.
Волонтери упорядковують територію Меморіального комплексу в Нідерландах. Липень 2024 року. Фото: monumentmh17.nl
Саме катастрофа МН17 стала тим моментом, коли Європа зрозуміла, як близько до неї перебуває Росія та загрози, які становить країна-агресор, – наголосив журналіст Павло Канигін в інтерв’ю The Insider.
«Усе таки Європа, як і Америка, живе своїм життям, своїм порядком денним. Тому навіть така страшна подія, як анексія, як привласнення чужої території, що сталося 2014 року з Кримом, звісно, шокувала, але не стала трагедією для країн Заходу. А «боїнг» став моментом, коли Європа зрозуміла, як близько, насправді, до неї розташовується Росія. І як близько виявляються загрози, які таїть у собі цей незрозумілий східний сусід», — зазначив журналіст.
Він також нагадав, що після трагедії проти російських чиновників і представників еліт запровадили санкції.
«Основний пакет санкцій, ті самі, про які вже всі забули, але які продовжували довгі роки псувати життя російській владі, елітам, — усе це сталося після того, як збили «боїнг». ЄС ухвалив секторальні санкції. А в документі, який обґрунтовує ці санкції, практично в другому абзаці, йдеться про те, що, перефразовуючи, останньою краплею стала саме ця катастрофа. І небажання РФ співпрацювати зі слідством щодо встановлення її причин», — сказав Канигін.
Через 10 років розслідування катастрофи за деякими напрямками триває. Але притягнути до відповідальності головних організаторів злочину, зокрема Путіна, найближчим часом навряд чи можливо, – констатують експерти. Адже в російського диктатора є імунітет, що в цій справі робить його для суду недоступним.
