Аналіз твору
Жанр: Соціально-побутова повість.
Напрям(течія): реалізм.
Час створення: 1858-1859 рр.
Автор: Марко Вовчок (Марія Вілінська 1833-1907) – видатна українська письменниця, авторка славетних «народних оповідань», що ознаменували новий етап у розвитку української прози.
Тема: Зображення тяжкого становища кріпаків і наростання стихійного протесту проти кріпацтва, перші прояви непокори поміщикам, протиставлення моралі панів і трудового народу.
Ідея: Кожна людина повинна бути вільною; засудження наруги над особистістю, протест проти кріпацтва чи будь-якого рабства; людина ніколи не повинна втрачати віри й надії на визволення.
Проблематика: Кріпацтво, доля людини, стосунки між людьми, воля і рабство, моральність людини.
Присвята Т.Шевченку.
Назва: Повість називається «Інститутка», але відчувається авторська іронія над тим, що насправді панночку, імені якої у творі навіть не вказано, нічого путнього так і не навчили навіть в інституті.
Композиція і сюжет твору:
Композиція твору проста і підпорядкована розкриттю його провідної ідеї. Сюжет розгортається послідовно, він однолінійний, події розвиваються в хронологічному порядку.
Експозиція. Знайомство з головною героїнею твору, кріпачкою Устиною, яка водночас є оповідачкою. Читач довідується про душевну красу, розум, щирість та чесність дівчини, особливості її характеру.
Зав’язка. У помістя приїздить панночка та вибирає собі за покоївку Устину.
Розвиток дії. Історії взаємин панночки та Устини, поступове загострення стосунків між ними, а також між панночкою та кріпаками в цілому. Згодом панночка виходить заміж та виїздить на хутір до свого чоловіка. Але й він не спроможний стримати її лють та ненависть до людей, що її оточують.
Кульмінація. Сутичка панночки з кріпаками в саду та наказ віддати Устининого чоловіка Прокопа в солдати.
Розв’язка. За законом Устина стає вільною і переїздить до міста.