Хуха-Моховинка (аналіз, паспорт твору) — Василь Королів-Старий

Час видання. 1923 рік

Автор. Василь Королів-Старий (1879-1941) – український громадський діяч, письменник, видавець.

Тема. Зображення життя і пригод доброї фантастичної істоти хухи у тісному взаємозв’язку з жорстоким світом людей.

Ідея. Утвердження думки про те, що зло потрібно перемагати добром, що не вся «нечиста сила» є поганою; уславлення доброти, чуйності, взаємодопомоги, обурення жорстокістю та несправедливістю.

Проблеми. Добро і зло; охорона природи; любов до батьківщини; милосердя; вміння прощати; допомога іншим.

Композиція і сюжет твору

Літературна казка «Хуха-Моховинка» зображує взаємодію світу людей і світу фантастичних істот, які постають у творі добрими.

Злий дід порушив спокій лісу і зруйнував оселю Хухи-Моховинки саме тоді, коли почалася зима. Добра Хуха мусила шукати нове житло і опинилася у хліві. Її доброта, бажання допомагати іншим, привітність допомогли подружитися з козами, які жили в хліві. Якось Хуха-Моховинка врятувала одну з кіз і відтоді почала дружити з добрими дітьми – сестричкою і братиком. Та злий дід випадково побачив Хуху і в пориві гніву поранив її сокирою. На щастя, починалася весна, тому Хуха змогла повернутися у рідний ліс і зажити попереднім життям. Через рік вона знову зустріла діда, і той уже каявся у всіх своїх гріхах, бо відчував, що скоро замерзне у снігу, не знайшовши дороги додому. Хуха-Моховинка не тримала на нього зла, а скликала своїх подруг і врятувала. Вона зуміла переконати його, що хухи добрі, що не треба їх боятися, а дід більше ніколи не робив злих і поганих вчинків.

Експозиція. Розповідь про народження Хухи-Моховинки, її добрий характер, про інших хух, їхню любов до рідних місць. Опис Моховинчиної хатки під корінням сосни, портрет Хухи-Моховинки.

Зав’язка. Злий дід намагається зрубати сосну, руйнує хатку Хухи-Моховинки.

Розвиток дії. Хуха-Моховинка вирушає на пошуки нового житла, знаходить його у хлівці поруч з козами. Якось Хуха-Моховинка рятує життя козі Лисці, після цього заводить дружбу з дітьми. Злий дід знову побачив Хуху і поранив. Вона втекла у ліс і знову зажила спокійним життям, хоч стала кривенькою.

Кульмінація. Взимку злий дід потрапив у замет і мало не загинув, але Хуха-Моховинка з подругами врятувала його.

Розв’язка. Дід став добрим і «…з того часу почав переконувати й дітей, і дорослих, що не слід боятися маленьких, добрих та гарнесеньких Хух…».