Григорій Сковорода «Всякому місту – звичай і права»: аналіз української поезії

Твір «Всякому місту – звичай і права» Григорій Сковорода написав у далеких 1760-тих роках. Читайте нижче тему, ідею та художні засоби вірша «Всякому місту – звичай і права», у якому ліричний герой розмірковує над тим, що нікому не вдасться уникнути смерті.

Текст вірша «Всякому місту – звичай і права»

Всякому місту – звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю – любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть – як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар, –
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь …

Григорій Сковорода - фото 531364
Григорій Сковорода

Літературний паспорт вірша «Всякому місту – звичай і права»

  • Автор: Григорій Сковорода
  • Роки написання: 1760-ті рр.
  • Збірка: «Сад божественних пісень»
  • Літературний рід: філософсько-сатирична лірика
  • Жанр: ліричний вірш (філософсько-сатиричний)
  • Віршовий розмір: чотиристопний дактиль
  • Система віршування: силабо-тонічна з елементами силабічної
  • Строфа: 5 строф по 6 рядків; у перших трьох строфах останні два рядки виконують роль рефренів (повторів, приспівів)
  • Тип римування: суміжне
  • Стиль: бароко
  • Тема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління
  • Ідея: висміювання суспільних вад (здирництва, пияцтва, бюрократії тощо). Засудження моральних вад тогочасного суспільного життя (спосіб життя, інтереси й прагнення поміщиків та купців; тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе).
  • Основна думка: Григорій Сковорода сатирично викриває тогочасний лад і позначає його як антилюдяний і аморальний; підносить примат розуму, контрастно протиставляючи його тогочасному соціальному і побутовому злу.
Григорій Сковорода. Колаж Назара Дубіва - фото 531367
Григорій Сковорода. Колаж Назара Дубіва / Українки

Композиційно-стильові особливості: у 1 строфі автор показує, що кожен у цьому світі вільний вибирати свій спосіб життя; у 2-4 строфах показує, що саме вибирають сучасники (підлабузництво, здирництво, пияцтво та ін.); у 4 строфі протиставляє їхній вибір своєму як життя дурних, божевільних, безбожних людей життю розумному, совісному, у Богові (адже Бог є совість); у 5 строфі показує, що перед обличчям смерті всі рівні: на той світ нічого не візьмеш, зате лише совісна людина не боятиметься її приходу.

Художні засоби вірша «Всякому місту – звичай і права»

  • Рефрен: повторення рядків «Я ж у полоні нав’язливих дум, Лише одне непокоїть мій ум» наприкінці перших трьох строф.
  • Анафора: «Всякому…, всяка…, всякому…, всякеє…» на початку перших чотирьох рядків.
  • Антитеза: протиставлення «мужика» і «царя».
  • Порівняння: «дім, як вулик», «смерть – як коса замашна», «совість, як чистий кришталь».
  • Головні герої та їх образи: людей: ліричний герой – людина, яка роздумує над сенсом людського існування, боїться померти «без ума», божевільною, тобто такою, якими стали люди, що живуть навколо неї не по совісті; люди, які забули про совість і віддалися марним радостям цього, матеріального, світу: Петро-кар’єристФедька-купець; модник; лихвар; землевласник-магнат; скотозаводчик; затятий багатій-мисли-вець; гуляка; облудний юрист; пустопорожній студент; нерозбірливий коханець; міфологічних істот: смерть – замашна коса; Венера, Амур; предметів і явищ: місто; чини; гроші; будинки; коса смерті («страшна сталь»).

Пісня «Всякому місту – звичай і права» цілком відповідала настроям мас трудового народу і набула серед них великої популярності. Вона входила до репертуару кобзарів і лірників не тільки у ХVІІІ, але й у ХІХ ст., була відома широкому загалу в багатьох рукописних списках.

Слухайте реп вірша «Всякому місту – звичай і права»

Новини України