Аналіз твору
Говорюща риба. Головний персонаж казки-притчі, народилася «серед табунів мовчазної риби». Її балакучість була «соромом родини», адже риби завжди повинні мовчати. Вимовляти слова для неї було розкішшю, та ніхто цього не розумів. Риба сама вирішила покинути своїх родичів і шукати інший табун. Та вона не змогла порозумітися і з іншими, її навіть вигнали на берег і наказали не повертатися у водяне царство. Авторка наділила свою героїню кращими рисами характеру: привітністю, щирістю, добротою, бажанням допомогти, вірністю. Єдиний її недолік – зайва балакучість, коли не було співрозмовника, то говорюща риба розмовляла сама з собою. Їй пощастило зустріти рибалку, який став для неї другом. На жаль, через свою довірливість говорюща риба закінчила життя на сковорідці рибалчиної дружини.
Рибалка. Приятель риби, небалакучий, був невдахою: йому не щастило з уловом, дружина завжди сварилася, докоряла за малий улов і фінансові проблеми. Говорюща риба зрозуміла рибалку краще, ніж люди, допомагала шукати рибні місця. Рибалка був добрим, не здивувався зустрічі з балакучою рибою, став їй за товариша. Він прислухався до порад нової приятельки і був щасливий від знайомства з нею. Якось він вирішив віддячити говорющій рибі й запросив її в гості. Чоловік так і не дізнався про смерть приятельки, тому довго чекав її біля річки.
Цитати: «…відбився від гурту і лагодив човен, нарікаючи на долю.», «…я їду на три дні ловити рибу. Сідай у мій човен, ти мені розповідатимеш, щоб я не заснув, та я попереджаю тебе, що я не говіркий. — Нічого, — відповіла риба, — аби ти слухав, я говоритиму за двох.», «Невдовзі риба знала не тільки ймення й уподобання усіх його дітей і жінки, а й як виглядає у рибалки в хаті й на подвір’ї, чим він журиться і що думає.», «…рибалка відчув, що ліпшого приятеля, ніж говоряща риба, в нього нема й ніколи не буде, і, сказавши, що його дім — її дім, попросив, щоб риба конче прийшла до нього у гості, бо такого приятеля він мусить показати своїй родині.»
Жінка рибалки. Настільки заклопотана домашніми справами, що не помічає говорющу рибу. Часто сварилася на чоловіка, бо матеріальне становище сім’ї було поганим. Вони з чоловіком не розуміли одне одного, взаєморозуміння і взаємопідтримки між ними не було.
Цитати: «— Ти зовсім уже здурів, — вигукнула жінка, — вічно у тебе приятелі та приятелі, ти б ліпше дбав, чи ми можемо звести кінці з кінцями!», її слова «…заповнювали собою усе подвір’я, аж горобці ніколи не засиджувалися на цямрині колодязя…», «— Говорюща риба! — закричали в один голос діти, але жінка гримнула на них, щоб вони не галасували й не заважали поратися, бо їй і так ніколи вгору глянути, а тут іще недолугий чоловік запрошує таких приятелів, для яких мало що не з ніг треба збиватися, аби догодити.», «— Помагай Біг, — привіталася риба ще раз, вже трохи голосніше, та жінка, яка з ранку до вечора не стуляла щелепів, так багато говорила сама, що не почула, як біля неї риба говорить.», «— Нещастя моє, доброго я маю чоловіка, який навіть вилову не здатен донести до хати, не розтрусивши половину по дорозі!», «…жінка від власної балаканини не почула риб’ячих слів.», «— Тобі тільки й думки, що приятель, — сказала жінка. — На щось іншого в тебе нема ні часу, ні очей. Ти вже хоч би пильнував вилову, а то розтрусив на подвір’ї найліпшу рибу.»